Bokmålsordboka
overgi
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overgi | overgir | overgaovergav | har overgitt | overgi! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overgitt + іменник | overgitt + іменник | den/det overgitte + іменник | overgitte + іменник | overgiende |
Походження
norrønt yfirgefa ‘gi opp’Значення та вживання
- oppgi, gi i fiendens hender
Приклад
- festningen ble overgitt
Фіксовані вирази
- overgi segoppgi kampen;
kapitulere (1)- overgi seg uten motstand