Bokmålsordboka
orkestrere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å orkestrere | orkestrerer | orkestrerte | har orkestrert | orkestrer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| orkestrert + іменник | orkestrert + іменник | den/det orkestrerte + іменник | orkestrerte + іменник | orkestrerende |
Значення та вживання
- arrangere (2) et musikkstykke for orkester
- i overført betydning: arrangere (1);
Приклад
- hun orkestrerte et hemmelig møte