Bokmålsordboka
ørte
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å ørte | ørter | ørta | har ørta | ørt! |
ørtet | har ørtet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
ørta + іменник | ørta + іменник | den/det ørta + іменник | ørta + іменник | ørtende |
ørtet + іменник | ørtet + іменник | den/det ørtede + іменник | ørtede + іменник | |
den/det ørtete + іменник | ørtete + іменник |