Bokmålsordboka
normalisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å normalisere | normaliserer | normaliserte | har normalisert | normaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| normalisert + іменник | normalisert + іменник | den/det normaliserte + іменник | normaliserte + іменник | normaliserende |
Значення та вживання
gjøre normal, bringe i samsvar med en norm;
jamfør normere
Приклад
- rettskrivningen i manuskriptet må normaliseres;
- normalisere forholdet til et annet land