Bokmålsordboka
nedkomme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å nedkomme | nedkommer | nedkom | har nedkommet | nedkom! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| nedkommen + іменникnedkommet + іменник | nedkommet + іменник | den/det nedkomne + іменник | nedkomne + іменник | nedkommende |
Походження
etter tysk , opprinnelig ‘komme i seng’Значення та вживання
Приклад
- hun nedkom med en velskapt jente
- i overført betydning: komme på, skape
Приклад
- nedkomme med en god idé