Bokmålsordboka
myte 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å myte | myter | mytet | har mytet | myt! |
| mytte | har mytt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mytet + іменник | mytet + іменник | den/det mytede + іменник | mytede + іменник | mytende |
| den/det mytete + іменник | mytete + іменник | |||
| mytt + іменник | mytt + іменник | den/det mytte + іменник | mytte + іменник | |
Походження
trolig av latin mutare; jamfør mutereЗначення та вживання
om fugl: skifte fjær