Bokmålsordboka
mynte 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mynte | mynter | mynta | har mynta | mynt! |
| myntet | har myntet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mynta + іменник | mynta + іменник | den/det mynta + іменник | mynta + іменник | myntende |
| myntet + іменник | myntet + іменник | den/det myntede + іменник | myntede + іменник | |
| den/det myntete + іменник | myntete + іменник | |||