Bokmålsordboka
mulkte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mulkte | mulkter | mulkta | har mulkta | mulkt! |
| mulktet | har mulktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mulkta + іменник | mulkta + іменник | den/det mulkta + іменник | mulkta + іменник | mulktende |
| mulktet + іменник | mulktet + іменник | den/det mulktede + іменник | mulktede + іменник | |
| den/det mulktete + іменник | mulktete + іменник | |||