Bokmålsordboka
mulktere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mulktere | mulkterer | mulkterte | har mulktert | mulkter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mulktert + іменник | mulktert + іменник | den/det mulkterte + іменник | mulkterte + іменник | mulkterende |