Bokmålsordboka
monopolisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å monopolisere | monopoliserer | monopoliserte | har monopolisert | monopoliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| monopolisert + іменник | monopolisert + іменник | den/det monopoliserte + іменник | monopoliserte + іменник | monopoliserende |
Значення та вживання
ha eller skaffe seg enerett til;
skape monopol (1)
Приклад
- monopolisere brennevinshandelen