Bokmålsordboka
avstøpe, avstøype
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avstøpe | avstøper | avstøpte | har avstøpt | avstøp! |
| å avstøype | avstøyper | avstøypte | har avstøypt | avstøyp! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avstøpt + іменник | avstøpt + іменник | den/det avstøpte + іменник | avstøpte + іменник | avstøpende |
| avstøypt + іменник | avstøypt + іменник | den/det avstøypte + іменник | avstøypte + іменник | avstøypende |
Значення та вживання
støpe (1) av
Приклад
- en bronsefigur avstøpt i gips