Bokmålsordboka
massakrere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å massakrere | massakrerer | massakrerte | har massakrert | massakrer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| massakrert + іменник | massakrert + іменник | den/det massakrerte + іменник | massakrerte + іменник | massakrerende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
gjennomføre massedrap (på vergeløse mennesker);