Bokmålsordboka
maskere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å maskere | maskerer | maskerte | har maskert | masker! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| maskert + іменник | maskert + іменник | den/det maskerte + іменник | maskerte + іменник | maskerende |
Походження
fra fransk; jamfør maske (1Значення та вживання
- ha på maske eller sminke;kle ut
Приклад
- maskere seg
- brukt som adjektiv:
- maskerte banditter
Приклад
- maskere sin uvitenhet som påståelighet