Bokmålsordboka
marmorere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å marmorere | marmorerer | marmorerte | har marmorert | marmorer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| marmorert + іменник | marmorert + іменник | den/det marmorerte + іменник | marmorerte + іменник | marmorerende |
Вимова
marmoreˊreПоходження
gjennom tysk; fra latin ‘dekke med marmor’Значення та вживання
male, tegne eller farge årer på noe så det ligner marmor
- brukt som adjektiv:
- marmorert papir
Фіксовані вирази
- marmorert kjøttkjøtt med isprengt fett