Bokmålsordboka
mankere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mankere | mankerer | mankerte | har mankert | manker! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mankert + іменник | mankert + іменник | den/det mankerte + іменник | mankerte + іменник | mankerende |
Походження
gjennom nederlandsk, fra fransk manquer; opprinnelig av latin mancus ‘vanfør, ufullstendig’Значення та вживання
Приклад
- det mankerer 50 kroner
Приклад
- hva mankerer det deg?