Bokmålsordboka
mandant
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en mandant | mandanten | mandanter | mandantene |
Походження
fra latin , av mandare; jamfør mandatЗначення та вживання
person som en annen handler på vegne av;