Bokmålsordboka
makulatur
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en makulatur | makulaturen | makulaturer | makulaturene |
Походження
fra middelalderlatin; av latin maculare ‘sette flekker på’Значення та вживання
papir som skal makulerast