Bokmålsordboka
makulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å makulere | makulerer | makulerte | har makulert | makuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| makulert + іменник | makulert + іменник | den/det makulerte + іменник | makulerte + іменник | makulerende |
Походження
fra latin ‘flekke til’Значення та вживання
ødelegge eller kassere (bøker, dokument)
Приклад
- restopplaget av boka ble makulert