Bokmålsordboka
løselig 1, løyselig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| løselig | løselig | løselige | løselige |
| løyselig | løyselig | løyselige | løyselige |
Походження
av løseЗначення та вживання
- som lar seg løse;motsatt uløselig (2)
Приклад
- løselige problemer
- som lar seg oppløse
Приклад
- pulveret er løselig i varmt vann