Bokmålsordboka
kverne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kverne | kverner | kverna | har kverna | kvern! |
| kvernet | har kvernet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kverna + іменник | kverna + іменник | den/det kverna + іменник | kverna + іменник | kvernende |
| kvernet + іменник | kvernet + іменник | den/det kvernede + іменник | kvernede + іменник | |
| den/det kvernete + іменник | kvernete + іменник | |||
Походження
av kverneЗначення та вживання
- male med kvern
Приклад
- kverne pepper
- dreie, kretse
Приклад
- tankene kvernet rundt i hodet
- prate, mase
Приклад
- han begynner å kverne om ukulturen