Bokmålsordboka
kvekke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kvekke | kvekker | kvekte | har kvekt | kvekk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kvekt + іменник | kvekt + іменник | den/det kvekte + іменник | kvekte + іменник | kvekkende |
Значення та вживання
få til å kvekke (1;
skremme
Приклад
- han kvekte meg