Bokmålsordboka
kvekke 1
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kvekke | kvekker | kvakk | har kvekket | kvekk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kvekket + іменник | kvekket + іменник | den/det kvekkede + іменник | kvekkede + іменник | kvekkende |
| den/det kvekkete + іменник | kvekkete + іменник | |||
Походження
jamfør norrønt preteritum hvakkЗначення та вживання
fare sammen;
støkke, skvette
Приклад
- det kvakk i meg;
- han kvekker til;
- hun kvakk da det banket på døra