Bokmålsordboka
knege
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knege | kneger | knega | har knega | kneg! |
| kneget | har kneget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knega + іменник | knega + іменник | den/det knega + іменник | knega + іменник | knegende |
| kneget + іменник | kneget + іменник | den/det knegede + іменник | knegede + іменник | |
| den/det knegete + іменник | knegete + іменник | |||