Bokmålsordboka
knalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knalle | knaller | knalla | har knalla | knall! |
| knallet | har knallet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knalla + іменник | knalla + іменник | den/det knalla + іменник | knalla + іменник | knallende |
| knallet + іменник | knallet + іменник | den/det knallede + іменник | knallede + іменник | |
| den/det knallete + іменник | knallete + іменник | |||