Bokmålsordboka
knall 1
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et knall | knallet | knall | knallaknallene |
Походження
trolig fra tysk , lydordЗначення та вживання
kort, kraftig smell
Приклад
- revolveren gikk av med et knall
Фіксовані вирази
- knall og falldundrende nederlag;
fiasko- det endte med knall og fall