Bokmålsordboka
kjevle 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kjevle | kjevler | kjevla | har kjevla | kjevl!kjevle! |
| kjevlet | har kjevlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kjevla + іменник | kjevla + іменник | den/det kjevla + іменник | kjevla + іменник | kjevlende |
| kjevlet + іменник | kjevlet + іменник | den/det kjevlede + іменник | kjevlede + іменник | |
| den/det kjevlete + іменник | kjevlete + іменник | |||
Значення та вживання
rulle ut deig med kjevle (1, 1)