Bokmålsordboka
ase
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ase | aser | aste | har ast | as! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ast + іменник | ast + іменник | den/det aste + іменник | aste + іменник | asende |
Походження
trolig påverket av lavtysk asen ‘utføre smussig arbeid’ og foreldet asne ‘slite’Значення та вживання
Приклад
- ase og mase;
- ase og kjase;
- ase seg ut