Bokmålsordboka
kampere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kampere | kamperer | kamperte | har kampert | kamper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kampert + іменник | kampert + іменник | den/det kamperte + іменник | kamperte + іменник | kamperende |
Походження
fra fransk , av camp ‘feltleir’, av latin campus; jamfør kamp (1Значення та вживання
- ligge i (telt)leir;
- oppholde seg, bo
Приклад
- hvor kamperer du nå?