Bokmålsordboka
jakte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å jakte | jakter | jakta | har jakta | jakt! |
| jaktet | har jaktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| jakta + іменник | jakta + іменник | den/det jakta + іменник | jakta + іменник | jaktende |
| jaktet + іменник | jaktet + іменник | den/det jaktede + іменник | jaktede + іменник | |
| den/det jaktete + іменник | jaktete + іменник | |||
Значення та вживання
- drive jakt (2, 1)
Приклад
- jakte på rev;
- jakte etter jerv
- prøve å fange eller få tak i
Приклад
- ligningsmyndighetene jakter på skattesnytere