Bokmålsordboka
hige
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hige | higer | higa | har higa | hig! |
| higet | har higet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| higa + іменник | higa + іменник | den/det higa + іменник | higa + іменник | higende |
| higet + іменник | higet + іменник | den/det higede + іменник | higede + іменник | |
| den/det higete + іменник | higete + іменник | |||
Походження
fra dansk ‘puste sterkt’Значення та вживання
Приклад
- hige etter ære og berømmelse;
- hige mot målet
- brukt som adjektiv
- en higende lengsel