Bokmålsordboka
irre 1, eire
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å eire | eirer | eira | har eira | eir! |
| eiret | har eiret | |||
| å irre | irrer | irra | har irra | irr! |
| irret | har irret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| eira + іменник | eira + іменник | den/det eira + іменник | eira + іменник | eirende |
| eiret + іменник | eiret + іменник | den/det eirede + іменник | eirede + іменник | |
| den/det eirete + іменник | eirete + іменник | |||
| irra + іменник | irra + іменник | den/det irra + іменник | irra + іменник | irrende |
| irret + іменник | irret + іменник | den/det irrede + іменник | irrede + іменник | |
| den/det irrete + іменник | irrete + іменник | |||