Bokmålsordboka
impertinens
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en impertinens | impertinensen | impertinenser | impertinensene |
Походження
fra franskЗначення та вживання
det å være uforskammet;
impertinent oppførsel