Bokmålsordboka
impertinent
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| impertinent | impertinent | impertinente | impertinente |
Походження
gjennom fransk; fra senlatin impertinens ‘som ikke hører til, uvedkommende’Значення та вживання
frekk, nesevis, uforskammet