Bokmålsordboka
hulle, høle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å høle | høler | høla | har høla | høl! |
| hølet | har hølet | |||
| å hulle | huller | hulla | har hulla | hull! |
| hullet | har hullet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| høla + іменник | høla + іменник | den/det høla + іменник | høla + іменник | hølende |
| hølet + іменник | hølet + іменник | den/det hølede + іменник | hølede + іменник | |
| den/det hølete + іменник | hølete + іменник | |||
| hulla + іменник | hulla + іменник | den/det hulla + іменник | hulla + іменник | hullende |
| hullet + іменник | hullet + іменник | den/det hullede + іменник | hullede + іменник | |
| den/det hullete + іменник | hullete + іменник | |||
Значення та вживання
lage hull (1, 1) i