Bokmålsordboka
appretere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å appretere | appreterer | appreterte | har appretert | appreter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| appretert + іменник | appretert + іменник | den/det appreterte + іменник | appreterte + іменник | appreterende |
Вимова
apreteˊreПоходження
av fransk apprêter ‘tilberede, gjøre klar’Значення та вживання
etterbehandle stoff på ulike måter;
gi appretur