Bokmålsordboka
etterbehandle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å etterbehandle | etterbehandler | etterbehandla | har etterbehandla | etterbehandl!etterbehandle! |
| etterbehandlet | har etterbehandlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| etterbehandla + іменник | etterbehandla + іменник | den/det etterbehandla + іменник | etterbehandla + іменник | etterbehandlende |
| etterbehandlet + іменник | etterbehandlet + іменник | den/det etterbehandlede + іменник | etterbehandlede + іменник | |
| den/det etterbehandlete + іменник | etterbehandlete + іменник | |||
Значення та вживання
behandle etter den egentlige, mer omfattende behandlingen;
gi avsluttende behandling;
gjøre ferdig
Приклад
- etterbehandle en pasient;
- beskjære og etterbehandle bildene;
- etterbehandle gulvet med bonevoks