Bokmålsordboka
hensette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å hensette | hensetter | hensatte | har hensatt | hensett! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| hensatt + іменник | hensatt + іменник | den/det hensatte + іменник | hensatte + іменник | hensettende |
Значення та вживання
anbringe (1) på et bestemt sted;
plassere, sette
Приклад
- sykler skal hensettes på anvist sted;
- føle seg hensatt til en fjern fortid;
- hensette seg i beruset tilstand