Bokmålsordboka
habituell
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| habituell | habituelt | habituelle | habituelle |
Походження
gjennom fransk, fra middelalderlatin habitualis, av latin habitus; beslektet med habitusЗначення та вживання
- vanlig, stadig
- i medisin: tilbakevendende
Приклад
- habituell abort