Bokmålsordboka
habitus
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en habitus | habitusen | habituser | habitusene |
Походження
av latin habere ‘eie’Значення та вживання
utseende, tilstand
Приклад
- ens åndelige habitus