Bokmålsordboka
grunnfeste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å grunnfeste | grunnfester | grunnfesta | har grunnfesta | grunnfest! |
| grunnfestet | har grunnfestet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| grunnfesta + іменник | grunnfesta + іменник | den/det grunnfesta + іменник | grunnfesta + іменник | grunnfestende |
| grunnfestet + іменник | grunnfestet + іменник | den/det grunnfestede + іменник | grunnfestede + іменник | |
| den/det grunnfestete + іменник | grunnfestete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- grunnfeste en påstand i etablert vitenskap;
- målet er å grunnfeste individets frihet og ansvar i samfunnet