Bokmålsordboka
anrette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å anrette | anretter | anretta | har anretta | anrett! |
| anrettet | har anrettet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| anretta + іменник | anretta + іменник | den/det anretta + іменник | anretta + іменник | anrettende |
| anrettet + іменник | anrettet + іменник | den/det anrettede + іменник | anrettede + іменник | |
| den/det anrettete + іменник | anrettete + іменник | |||