Bokmålsordboka
glanse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å glanse | glanser | glansa | har glansa | glans! |
| glanset | har glanset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| glansa + іменник | glansa + іменник | den/det glansa + іменник | glansa + іменник | glansende |
| glanset + іменник | glanset + іменник | den/det glansede + іменник | glansede + іменник | |
| den/det glansete + іменник | glansete + іменник | |||
Значення та вживання
legge glans (3) på;