Bokmålsordboka
gjengs
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| gjengs | gjengs | gjengse | gjengse |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| gjengsere | gjengsest | gjengseste |
Походження
norrønt gengr ‘gangfør, gyldig’; av gåЗначення та вживання
Приклад
- et gjengs uttrykk;
- gjengs framgangsmåte;
- gjengse oppfatninger;
- det har blitt gjengs