Bokmålsordboka
genierklære
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å genierklære | genierklærer | genierklærte | har genierklært | genierklær! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| genierklært + іменник | genierklært + іменник | den/det genierklærte + іменник | genierklærte + іменник | genierklærende |
Вимова
sjeniˊærklæreЗначення та вживання
omtale noen som et geni (2)
Приклад
- en genierklært filmregissør