Bokmålsordboka
føne
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å føne | føner | føna | har føna | føn! |
| fønet | har fønet | |||
| fønte | har fønt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| føna + іменник | føna + іменник | den/det føna + іменник | føna + іменник | fønende |
| fønet + іменник | fønet + іменник | den/det fønede + іменник | fønede + іменник | |
| den/det fønete + іменник | fønete + іменник | |||
| fønt + іменник | fønt + іменник | den/det fønte + іменник | fønte + іменник | |
Походження
av fønЗначення та вживання
tørke og forme (håret) ved hjelp av føner
Приклад
- føne håret