Bokmålsordboka
fyre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fyre | fyrer | fyrte | har fyrt | fyr! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fyrt + іменник | fyrt + іменник | den/det fyrte + іменник | fyrte + іменник | fyrende |
Походження
fra lavtysk; av fyr (2Значення та вживання
Приклад
- fyre i ovnen
- varme opp
Приклад
- fyre godt i ovnen;
- fyre med olje;
- begynne å fyre
Фіксовані вирази
- fyre avskyte
- fyre av et skudd
- fyre for kråkeneslippe ut varmen
- fyre løs
- stille mange spørsmål eller kritisere
- fyre opp
- tenne (1)
- fyre opp i ovnen
- få til å bli mer livlig eller oppglødd;
inspirere (1), stimulere- fyre opp stemningen;
- fyre opp spillerne før avspark