Bokmålsordboka
fryde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fryde | fryder | fryda | har fryda | fryd! |
| frydet | har frydet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fryda + іменник | fryda + іменник | den/det fryda + іменник | fryda + іменник | frydende |
| frydet + іменник | frydet + іменник | den/det frydede + іменник | frydede + іменник | |
| den/det frydete + іменник | frydete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- forandring fryder
Фіксовані вирази
- fryde segglede seg over (også med skadefryd)
- de frydet seg over barnets iver;
- det var som han frydet seg over uhellet