Bokmålsordboka
forveksle
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å forveksle | forveksler | forveksla | har forveksla | forveksl!forveksle! |
forvekslet | har forvekslet | |||
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
forveksla + іменник | forveksla + іменник | den/det forveksla + іменник | forveksla + іменник | forvekslende |
forvekslet + іменник | forvekslet + іменник | den/det forvekslede + іменник | forvekslede + іменник | |
den/det forvekslete + іменник | forvekslete + іменник |