Bokmålsordboka
forulykke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forulykke | forulykker | forulykka | har forulykka | forulykk! |
| forulykket | har forulykket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forulykka + іменник | forulykka + іменник | den/det forulykka + іменник | forulykka + іменник | forulykkende |
| forulykket + іменник | forulykket + іменник | den/det forulykkede + іменник | forulykkede + іменник | |
| den/det forulykkete + іменник | forulykkete + іменник | |||