Bokmålsordboka
forulempe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forulempe | forulemper | forulempa | har forulempa | forulemp! |
| forulempet | har forulempet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forulempa + іменник | forulempa + іменник | den/det forulempa + іменник | forulempa + іменник | forulempende |
| forulempet + іменник | forulempet + іменник | den/det forulempede + іменник | forulempede + іменник | |
| den/det forulempete + іменник | forulempete + іменник | |||